Теоретична частина

Активно-пізнавальна   і   практична   діяльність     учня – одна з головних турбот вчителя

Реформування всіх сфер розвитку Української держави  значною мірою  впливає на умови організації педагогічного процесу в сучасних школах. Це зумовлює принципово нові вимоги до діяльності вчителя та учнів. Нова освітня філософія визначили  головну  стратегію педагогічної діяльності. Спрямування навчально-виховного процесу на формування  духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття  потенційних можливостей та здібностей учнів. При цьому навчання, виховання, самовиховання виступають як єдиний процес, що розвиває  особистість та адаптує її до навколишнього світу. Саме в умовах особистісно зорієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток важливих якостей особистості: рефлективність, спонтанність, критичність мислення, уміння працювати з інформацією, спілкуватися та відповідати  за наслідки власних дій.

Робота в малих і великих групах, зміст якої можна  охарактеризувати  «всі навчають кожного і кожний навчає всіх.» Групи досліджують певне питання  з теми з метою підготовки  доповіді або виступу. За підготовку  доповіді вся група  отримує  оцінку.

Прийом «Мікрофон» дає змогу кожному  висловитись з приводу якогось питання.

Прийом «Хто більше?». За фіксований час  учням пропонується скласти  певну  кількість запитань до певної теми. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе  на них відповісти.

Гра «Кубики». На гранях кубика розміщені  елементи, які необхідно охарактеризувати.

Під час перевірки засвоєння  знань з певної теми проводимо гру «Підкори вершину». Перемагає команда учнів, що дійшла  першою до вершини, відповідаючи на запитання вчителя.

Ефективним методом колективного обговорення є «Мозковий штурм» - пошук рішень, що спонукає учасників проявляти  свою уяву та творчість, вільно виражати думки, знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Педагогічна діяльність багатогранна. Та найголовніше для вчителя – уроки. Урок, як і раніше, залишається основною формою одержання учнями знань. Сучасний урок став іншим. Сьогодні вчитель якоюсь мірою перестав бути для учнів першоджерелом одержання знань, бо учень одержує великий  потік наукової інформації поза школою, поза уроками. Але цю інформацію він не завжди може  осмислити, систематизувати. Тому інтерес до навчання  в багатьох школярів знизився і все важче активізувати  їх на продуктивну працю під час навчального процесу.

 Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів – одна з головних турбот учителя. Традиційні форми та методи навчання не завжди забезпечують  глибоке вивчення навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя – знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предмета, активізували б їхню діяльність та зняли  напруження, особливо під час перевірки знань.

Пізнавальний і пошуковий інтерес, творча активність школярів самі по собі не виникають, вони формуються змістом  навчального матеріалу і прийомами навчання, особистістю вчителя і під впливом внутрішніх потреб.

Інтерес до нестандартних уроків зростає, бо спонукає до творчості, дає можливість самореалізації, підвищення майстерності. Я зрозуміла, що нетрадиційні уроки  викликають жвавий інтерес в учнів, а інтерес, як відомо, є стимулом пізнання, вмотивовує процес навчання, перетворює школу зі «школи зубрячки» на «школу радості».

У своїй педагогічній практиці випробовую, а пізніше закріплюю нестандартні заняття.

Хочу зупинитись на різних формах проведення уроків, тому що  на таких уроках  учитель сам по собі ставить оцінку, чого і як навчив дітей. Всі  нетрадиційні уроки можна систематизувати за певними напрямками.

Зацікавлення учнів матеріалом чи формою проведення уроку, тобто зовнішніми ознаками: урок – КВК, урок-марафон, урок-парадокс, урок-доміно. Найпоширенішими з них є уроки, що проводяться у формі ігор-змагань. Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко  шукати правильну відповідь. Учаться вони й уважно слухати, розуміти своїх товаришів, виручати команду. Ведучий КВК, він же і журі – учитель. Такі уроки  проводилися в 6-7 класах. Конкурси можна придумати різні: це і завдання пошукового характеру, і конкурс «Географічна естафета» - відбувається перевірка вивчення  учнями географічних об’єктів, вміння орієнтуватися по карті – оцінюються в бальній системі.

Досить ефективним у розвитку творчих здібностей вважаю проведення уроку-доміно. Така форма проведення уроку спонукає школярів до творчості, розвиває їхнє логічне мислення, стимулює до оперативного виконання чергового завдання. А завдань на уроці чимало: це гра «Так чи ні?», гра «Що зайве?», робота з контурними картами, складання кросвордів.

Наведу приклад одного з парадоксальних завдань уроку по темі «Природні зони Африки».

• Рослинність Сахари дуже різноманітна і багата (надзвичайно бідна), особливо в центральній її частині (її зовсім немає). У рослин пустелі сильно  розвинута коренева система, що дає змогу збирати  воду з великої кількості глибини із широких площ – наприклад баобаб (верблюжа колючка).

Уроки-парадокси  викликають  у школярів інтерес до предмета, тренують  пам’ять, вимагають глибокого засвоєння програмового матеріалу. Це і  подорожі капітана  Врунгеля і барона Мюнхаузена, глибоководні мандрівки капітана  Немо. Діти пригадують вивчене на уроках, виправляють помилки. Під час виконання завдання «Чотири слова» оцінюється творча фантазія, діагностується словниковий запас та логічне мислення.

Пропонується чотири слова, з яких треба  скласти й написати  якнайбільше зв’язних речень, щоб у них були включені всі слова, а разом вони склали б текст. Чим більше речень запропонує учень, тим краще в нього розвинена фантазія.

Слова: мавпа, баобаб, мішок, сонце; стілець, дощ, кенгуру, планета.

Чим докладніше учень буде відповідати на запитання, тим яскравіше розвинена в нього творча фантазія, виконуючи умови  завдання «Виведіть наслідок»: можна визначити, як розвинена фантазія і словесно-логічне мислення.

1. Що станеться, якщо в пустелі Сахара будуть іти дощі?

2. Що станеться з нашою планетою, якщо вона не обертатиметься навколо Сонця?

Дуже активно включаються діти у виконання  завдання «Придумайте казку».

Розвивається творча фантазія. Приклади використання: тема «Атмосфера. Вода в природі» - «Як подорожувала крапелька».

Тема «Гідросфера» - «У гостях у Нептуна».

Тема «Біосфера» - «Ліс і його жителі».

Ніяка творча робота неможлива  без фантазії. Творча діяльність розвиває цікавість та особистий досвід дитини, збагачує особистість.

Використовуючи свої знання з інших предметів, з попередніх курсів географії, учні з цікавістю  включаються у виконання завдання «Закінчіть оповідання». Дітям читають початок оповідання і пропонують  придумати  його закінчення. Або таке завдання: «Прикрасьте слово» - за хвилину до іменника підберіть якомога більше прикметників.

Приклад:     планета – кругла, населена, маленька та ін.

                     Австралія – суха, далека, незвичайна та ін.

Це завдання розвиває фантазію, образне мислення.

Такий вид групової  діяльності  учнів, як «Мікрофон» передбачає одночасно спільну (фронтальну) роботу всього класу. Кожному надається можливість сказати щось швидко, коротко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.

Прикладом роботи в малих групах є технологія «Коло ідей», метою якої є вирішення суперечливих  питань, залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання.

Фрагмент уроку з географії у 8 класі

Тема: «Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди».

Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології «Коло ідей».

1. Об’єднання дітей у групи.

2. Оголошення завдання для кожної групи.

Опрацювати матеріал про низку явищ:

І група -       гроза, зливові дощі.

ІІ група -     хуртовини, снігові лавини.

ІІІ група -    посухи, суховії, пилові бурі.

ІV група -    селеві потоки, паводки.

V група -     град, тумани.

3. Самостійна робота учнів в групах.

Кожна група вивчає і обговорює матеріал, користуючись різними джерелами. Усі в групі повинні знати відповіді на питання плану:

а) суть явища;

б) де найчастіше зустрічається;

в) наслідки.

4. Бесіда.

• Чим відрізняється гроза від зливових дощів?
• У який період найчастіше спостерігається гроза?
• Яке інше небезпечне  явище може виникнути в результаті зливових дощів? (Паводки, повені)
• Які причини сходу снігових лавин?
• Що об’єднує дані небезпечні явища: посухи, суховії, пилові бурі?
• Що таке селі? Де вони поширюються?
• Як утворюється град? Якої він завдає шкоди?

5. Спільна робота над проблемним питанням:

- Чи може людина  вплинути на розвиток цих небезпечних явищ?

Відповідь обґрунтуйте.

6. Рефлексія (підбиття підсумків) інтерактивної вправи.

Поглиблення знань матеріалу уроку  за рахунок реалізації міжпредметних зв’язків, додаткової літератури: урок-інформація, урок-подорож, прес-конференція.

Прес-конференції цікаво проходять в 7-му класі після вивчення окремо кожного материка.

Одні учні стають учасниками експедицій, інші ставлять їм запитання (кліматолог, гідролог, картограф, біолог, ландшафтознавець).

Учні давали відповіді, що вимагали знання фактичного матеріалу, уміння узагальнювати, орієнтуватись в ситуаціях, виявляти винахідливість.

Варто тільки сказати: «Давайте пограємо», - і в дітей загоряються очі, і нехай навіть завдання буде найважчим – виконують його з задоволенням.

Ігрова форма викладу матеріалу в 6-8-х класах сприяє розвитку творчої активності. На цьому наголошував видатний педагог В. Сухомлинський. «В грі розвивається перед дітьми світ, розкриваються  творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінно розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ».

Використовуються елементи  вікторини  «Що? Де? Коли?» під час вивчення  багатьох тем 6-7-х класів. Підбираються запитання з усієї теми, які могли б найповніше виявити рівень знань учнів.

В 9 класах обговорення в групах дає можливість учням поділитися  своїми знаннями, думками і почуттями в рамках визначеної теми.  Використовується така вправа, яку умовно можна назвати «Коло», у якій кожний має можливість сказати щось дуже швидко по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свої думки чи позицію. «Коло» корисне для швидкого дослідження того, як клас чи кожен  учень зокрема засвоїли матеріал теми.

При вивченні природних зон в курсі 8-го класу використовую рольову гру, під час якої учні вчаться аналізувати, думати, бути самостійними і відповідальними. Проведення таких ігор потребує попередньої підготовки учнів, підбірки матеріалів. Пошукові експедиції працюють по різних напрямках (картографи, кліматологи…), готують матеріал зі своєї теми і короткі звіти про роботу, які секретар вносить до таблиці на дошці. Після останнього  виступу таблиця має бути заповнена.

Варіант таблиці

Потім відбувається обговорення і підбиття підсумків. Один з учасників експедиції описує природну зону, використовуючи дані таблиці. В кінці уроку визначаються учні, що грали найкраще.

Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати цікавість до предмета.

Позакласна робота для учнів – справа добровільна, а для вчителя – обов’язкова. Кожного року  проводиться тиждень природничих наук. Географічна кросворди на, випуск географічних газет, гра «Зоряний час», «Брей-ринг», гра-вікторина «Що? Де? Коли?» проводяться серед учнів 6-9-х класів.

Щорічно проводиться  географічна олімпіада, переможці якої стають учасниками районної  олімпіади. Неодноразово учні були учасниками обласних олімпіад з географії та геології, цікавляться новинками, досягненнями в галузі географії.

Взагалі, інтерактивне навчання є цікавим  і ефективним  методом у сучасній методиці викладання географії. Саме така методика дає змогу зробити уроку географії змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим як для дітей, так і для  вчителя. Інтерактивні технології розкривають перед  учителем і перед учнями величезний творчий  потенціал. В результаті їх використання підвищується ефективність навчально-виховного процесу, зацікавленість учнів у вивчені географії.

Основною формою  організації навчання є урок. Найбільш поширеним його тип – це комбінований урок.

На кожному уроці активізую асоціативне і образне мислення вихованців з метою кращого  сприйняття матеріалу, подолання протиріч між вербальним характером навчання і завданням різнобічного розвитку молоді, здатної до творчого мислення.

Учитель розповідає, що в’єтнамці порівнюють свою країну з двома мішками рису на коромислі, звертає увагу на фізичну карту і повідомляє, що північна і південна частини  територій, де вирощують рис, дійсно схожі на два мішки. А Центральна частина В’єтнаму – вузька і довга, ніби коромисло.

Під час вивчення країн Південної Америки учням пропонуються  і такі образні порівняння: Аргентину порівнюють з велетнем, голова якого впирається в тропіки, а ноги – в льодовики Антарктиди. Скандинавські гори порівнюють із застиглою морською хвилею. Один схил крутий, інший – похилий. На крутому розташована Норвегія, на похилому Швеція. Або і Скандинавські гори – це скульптура лева, у верхній частині якої розташована Норвегія, а в нижній – Швеція; Апеннінський півострів – із чоботом з носком, каблуком і шпорою; острів Сіцілія – з футбольним м’ячем. Виходить, що країна Італія «футболить» острів Сіцілію. Африку з серцем. Використовувались і такі порівняння: «Анди, наче гігантська рука, простягнулись від південної частини  Патагонії через весь Південноамериканський  континент: своїм важким ліктем вони придавили Болівію, а долонею накрили Еквадор і всю Колумбію»; «Подібно до ввігнутого гігантського півмісяця, витягнувся Байкал серед лісистих хребтів у центральній частині Азіатського Материка.»

На основі цього можна зробити висновок, що під час використання інтерактивного навчання збільшується відсоток засвоєння інформації (до 90%); навчання орієнтоване, на відміну  від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності, учитель виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції.

Способи організації навчальної діяльності

Творчість вчителя – необхідний елемент педагогічної діяльності

Обов’язковим елементом  такої творчості  є оволодіння методикою навчання та педагогічною майстерністю. Саме тому важливо вивчати  та оволодівати технологіями, які  стають основою творчої діяльності вчителя.  Хто з учителів не хотів би володіти таким методом навчання, завдяки якому  можна було б повністю досягти поставленої мети? Про такий метод, який працюватиме чітко і бездоганно, як годинник, мріяв великий дидакт Я. Коменський.

Слово «технологія» походить від грецьких слів «техно» - мистецтво, майстерність і «логія» - слово, вчення, поняття. Що означає сукупність способів впливу на  сировину, матеріали або напіввироби відповідним знаряддям виробництва. Це поняття належить епосі розквіту науки і техніки кінця ХІХ - початку ХХ століття. У педагогіці спроби перенести поняття «технологія» на навчальний процес тривають упродовж 100 років. Перша половина ХХ століття охарактеризувалася розробками із застосуванням технічних засобів і автоматизованих систем навчання, а друга – кардинальною зміною самого навчального процесу, побудовою його за принципами виробничого процесу з обов’язковим підвищенням ефективності й досягненням учнями запланованих результатів.

Саме в умовах особистісно зорієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких  важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, уміння працювати з інформацією, спілкуватися та відповідати за наслідки власних дій.

Орієнтація на особистість вимагає від учителя запровадження педагогічних технологій, які включають учнів в активну діяльність, стимулюють розвиток мислення, викликають зацікавленість і позитивне ставлення до навчання.

На сьогодні існують різні стратегії навчання:

• дедуктивне (лекція, опитування, показ, демонстрація);
• самостійне (письмові, курсові роботи, реферати);
• індуктивне (ділові ігри);
• інтерактивне (взаємодіюче, засноване на спілкуванні).

Практики стверджують, що найбільш ефективним є інтерактивне навчання, в основі якого лежать принципи особистісно орієнтованого навчання та  безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем.

Зміст інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має  конкретну передбачувану мету: створити комфортні  умови навчання, за яких  учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі  аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати справжнім лідером колективу.

Більше 2400 років тому Конфуцій сказав: 

                                       Те, що я чую, я забуваю.

                                       Те, що я бачу, я пам’ятаю.

                                       Те, що я роблю, я розумію.

Аналізуючи вислів, можна зробити висновок про необхідність використання активних  методів навчання. Трішки змінивши їх, можна сформулювати  кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Під час використання  інтерактивної технології в навчальному процесі, неможлива неучасть школяра у колективному  взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен відзвітуватись, бо від його  діяльності залежить  якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.

Вчитель може чітко спланувати очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють  процес пізнання, розумові і навчальні умови та процедури, за допомогою яких  можна досягти  запланованих результатів.

В результаті колективної навчальної діяльності учні розуміють, що вони не здобудуть бажаного результату, якщо не будуть працювати всі. Діти спільно вирішують проблеми, передають друзям власні знання, перевіряють розуміння, обговорюють досліджувані поняття. Кожний розуміє, що він вирішує частину великого спільного завдання.

Розвивають навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах.

Спільне навчання є складнішим, ніж індивідуальне, оскільки учні водночас виконують і певні  завдання і групову роботу.

Можуть бути використані такі методи  в інтерактивному навчанні:

• демонстрації;
• робота в малих групах;
• «розумовий штурм»;
• прогнозування;
• узагальнення ідей;
• робота в домашніх і змінних групах;
• рольові ігри;
• «мікрофон»;
• «коло  ідей»;
• «ажурна пилка»;
• «кути»;
• «мозаїка»;
• «акваріум».

Вчитель, плануючи проведення уроку, вирішує сам, враховуючи свій досвід, вміння і навички дітей, психологічні особливості класу та інші чинники, які мають вплив на навчально-виховний процес, яку саме з цих технологій вибрати.