6-й клас тема "Гідросфера"

Тема « ГІДРОСФЕРА»    
Урок 1
Тема. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. 
Мета. Сформувати в учнів первинні знання щодо гідросфери Землі, її складу; поглибити та систематизувати  знання про властивості, світовий кругообіг води в природі та його наслідки; виховання  бережливого ставлення до природи. 
Тип уроку. Вивчення  нового матеріалу.
Обладнання:  підручники, атласи, глобус, настінна карта півкуль, схема «Світовий  кругообіг води». 
Базові поняття: гідросфера, складові гідросфери. 

Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь. 
Прийом «Бліц-опитування».
1.    Назвіть і дайте  визначення оболонок Землі, особливості яких було вивчено на уроках географії. 
2.    В яких агрегатних станах перебуває вода?
3.    За яких умов вода переходить з одного стану в інший?
4.    Про які властивості води ви дізналися  під час вивчення теми «Атмосфера»?
5.    Що таке кругообіг води? 
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Прийом «Фантастична добавка».
Колись давно жила собі планета. Була вона молода, гаряча і дуже самотня. Інші планети Сонячної системи, такі ж молоді та гарячі, знаходились далеко, і спілкуватися з ними було дуже важко. Дуже хотілося планеті  з кимось потоваришувати, про когось дбати. І от одного разу, в результаті дуже складної послідовності хімічних реакцій, у речовині мантії планети  почала утворюватися вода.  Поступово води утворилося так багато, що вона заповнила западини. А оскільки поверхня планети  була теплою, то вода почала  активно випаровуватись, утворилися хмари, а із  хмар пішов дощ. Одного сприятливого моменту у воді з’явилися  перші найпростіші  живі організми. Як із цих найпростіших виникли складні живі системи, поки що нікому невідомо. Але головне, наша планета у відповідь перестала страждати  від самотності. 
Неважко здогадатися, про що йдеться в цій казці. Звичайно ж, про воду, про водну оболонку Землі, про взаємозв’язки водної оболонки з літосферою та атмосферою. 
Саме водну оболонку – колиску життя на нашій планеті ви вивчатимете на уроках, присвячених темі «Гідросфера». На вас чекають простори океанів, загадкові річки та таємничі озера, мальовничі водоспади та холодні льодовики. Тож почнемо знайомство з водною оболонкою планети. 
ІV. Вивчення нового матеріалу. 
Розгорнутий план етапу
1. Унікальні властивості води («Мозковий штурм»). 
2. Світовий кругообіг води  в природі: 
А) робота зі схемою «Світовий кругообіг води»;
Б) висновки, наслідки кругообігу – взаємозв’язок водних об’єктів між собою.
3. Гідросфера – водна оболонка Землі: 
А) складові гідросфери;
Б) значення прісної води для людей (робота в парах). 
1. «Мозковий штурм». Властивості води. 
Використовуючи знання з природознавства, назвіть три стани води. (Вода зустрічається у трьох станах: рідкому (у вигляді рідини), твердому (у вигляді книги) і газоподібному (у вигляді водяної пари).  Вода легко переходить з одного  стану до іншого. Так, за температури 00 С вода замерзає, тобто перетворюється на кригу. За температури 1000 С вода кипить і починає випаровуватись, тобто перетворюється на водяну пару. 
-    Який можна зробити висновок? (Відповіді учнів) (Таким чином вода постійно переміщується, завдяки чому відбувається кругообіг води.)
2. Робота з підручником. Знайдіть визначення світового кругообігу води в підручнику і запишіть його до зошитів. 
Світовий кругообіг води – це безперервний процес переміщення води зі Світового океану  на суходіл через атмосферу та із суходолу  - знову до Світового океану. 
Географічний практикум
1) Поясніть поняття «малий кругообіг» і «великий кругообіг». 
2) Побудуйте схеми кругообігів води в природі (аналіз схеми, висновки). 
3. Бесіда.
-    Дайте  визначення гідросфери. (Гідросфера – водна оболонка Землі) (Учитель узагальнює відповіді учнів і пропонує записати  до зошитів визначення гідросфери)
-    Назвіть частини гідросфери. (Під час розповіді учитель разом з учнями будує схему «Частини гідросфери»)
Розповідь учителя
Як ми вже визначилися, до складу гідросфери  входять води  Світового океану, вода в атмосфері, води суходолу.  Занесемо це до схеми. На води  Світового океану припадає 96,5 %  усієї води планети. , на води суходолу – 3,5 %, а в атмосфері, тобто в повітрі, води зовсім небагато – менше 1 %. 

ЧАСТИНИ  ГІДРОСФЕРИ

У воді може бути розчинена різна кількість солей. Вода може мати різну солоність. Вода буває прісна  і солона. 
Робота в парах. Значення прісної води для людей. 
V.  Закріплення вивченого матеріалу. 
Альтернативні варіанти
1) Прийом  «Географічний крос»
1. Водна оболонка нашої планети називається … (Гідросфера) 
2. Основна частина  вод гідросфери зосереджена у … (Світовому стані)
3. Вода може перебувати у трьох станах … (Рідкому, твердому, газоподібному)
4. Основною причиною утворення кругообігу води в природі є … (Енергія Сонця)
5. Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани разом утворюють… (Світовий океан)
2) Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)
Завдання: складіть невелике оповідання з теми «Мандрівка крапельки води». 
Прийом «Проблемне питання»
Як зміниться гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу.
3) Тестування
1. 96,5 % вод усієї планети припадає на води: 
А) суходолу;
Б) Світового океану;
В) атмосфери. 
2. Вода в атмосфері перебуває здебільшого:
А) у рідкому;
Б) твердому;
В) газоподібному.
3. Малому кругообігу води відповідає характеристика:
А) океан – повітря – океан;
Б) океан – повітря – суходіл – океан. 
4. Вода переходить із рідкого стану до газоподібного за температури: 
А) 00 С;         Б) + 500 С;             В) понад + 1000 С.
5. Вода виступає розчинником для таких речовин, як: 
А) сіль і гіпс;
Б) пісок і глина. 
6. Великому кругообігу води відповідає характеристика: 
А) океан – повітря – океан;
Б) океан – повітря – суходіл – океан. 
7. Вода переходить із рідкого стану до твердого за температури:
А) + 1000 С;             Б) 00 С;             В) нижче 1000 С. 
8. Основна  причина переходу води з одного стану до іншого:
А) прозорість води;
Б) солоність води;
В) температура води. 
9. Найменша кількість води перебуває:
А) у Світовому океані;
Б) в атмосфері;
В) на суходолі. 
10. Гідросфера: 
А) водна оболонка Землі;
Б) повітряна оболонка Землі;
В) тверда оболонка Землі. 
VІ. Підсумок уроку. 
Прийом «П’ять речень»
Учні складають п’ять речень, що містять  головну інформацію уроку. 
VІІ. Домашнє завдання. 
1) Опрацювати текст параграфа. 
2) Скласти в зошиті схему світового  кругообігу води.
3) скласти оповідання «Подорож крапельки води». 
4) Повторити по карті  відомі об’єкти з теми «Гідросфера». 
Випереджальне: 
1) Прочитати параграф «Світовий океан та його частини».
2) Скласти проблемне питання до тексту параграфа. 

Урок 2
Тема. Світовий океан та його частини: океани,моря,затоки,протоки. 
          Практична робота 6. Позначення на контурній карті назв океанів,морів,проток,заток,островів,річок,озер.
Мета. Сформувати знання про Світовий океан як найбільшу  частину гідросфери; дати уявлення про складові  частини Світового океану; продовжити формування вмінь і навичок  роботи з картами атласу та контурною картою; розвивати увагу, уміння самостійно розв’язувати навчальні завдання і створювати  образ території; виховувати  здатність до співпереживання та естетичного сприйняття  довкілля; пробуджувати  пізнавальний інтерес до географії; виховувати поважне ставлення до мореплавців і мандрівників. 
Тип уроку. Розширення і поглиблення знань. 
Форма уроку: рольова гра. 
Обладнання:  підручник географії, атлас, глобус Землі, настінна фізична карта світу, контурні карти, ілюстрації із зображенням яхт і морських пейзажів різних районів Землі (насамперед районів, у яких проходила навколосвітня подорож Ф. Чичестера). 
Підготовчий етап
Учитель повідомляє, що на одному  з наступних уроків починається вивчення теми – «Світовий океан». Потрібно буде здійснити навколосвітню подорож разом з одним із видатних яхтсменів – Френсісом Чичестером. Одиночний  навколосвітній рейс він здійснив на рекордно короткий час у 65-річному віці. 
Учитель обирає учнів, які допоможуть провести урок і зіграють ролі Френсіса Чичестера, кореспондента англійської газети «Санді Таймс» і фахівця-географа. 
Френсіс Чичестер має  розповісти  про свою подорож. Кореспондент буде вести урок, коментувати окремі його моменти, а також напише газетну статтю про навколосвітній рейд. 
Географ, використовуючи настінну  фізичну карту світу, покаже  маршрут подорожі, місця стоянок, найважливіші  географічні об’єкти, розповість про найцікавіші з них. (Готується, по можливості, декілька чоловік, якщо матеріалу буде багато.)
Решта учнів буде наносити на контурну карту Світового океану маршрут навколишньої подорожі, підписувати океани, моря  і протоки, якими пройде яхтсмен, місця стоянок, інші географічні  об’єкти, поблизу яких пропливав Френсіс Чичестер. Учитель надає перелік джерел до підготовки до уроку, допомагає підібрати матеріал, консультує в разі виникнення питань. 
Література, яку можна використати учням: 
1) Колс К. А.. Под парусом в шторм: Пер. с. англ.. – Л., 1985. 
2) Урбанчик А. В. одиночку через океан: Пер. с. польск. – М., 1974. 

Пам’ятка учаснику рольової гри
1. Чітко дотримуйтесь своєї ролі. 
2. Намагайтесь слухати партнерів і вчителя. 
3. Не коментуйте діяльність інших, перебуваючи в ролі. 
4. Намагайтесь поставитись до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили. 
5. Вийдіть із ролі по закінченні гри. 
6. Візьміть участь в її аналізі. 
Хід уроку 
І. Організаційний момент. 
Учитель оголошує тему уроку і нагадує порядок його проведення. 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 
Вступне слово вчителя
Землю правильніше було б назвати планетою Океан, бо саме Світовий океан займає переважну частину земної поверхні. Тривалий час дуже мало знали про океан, більше того, вони боялися плавати  далеко від берега. З океаном було пов’язано чимало повір’їв, що викликали трепетання в людських душах. Так, аж до початку епохи Великих географічних відкриттів моряки не наважувалися перетнути екватор. Щоразу, коли кораблі наближалися до цього місця, команда  вимагала повернути назад, адже, як вони вважали, у районі екватора вода кипіла, і саме в цьому місці білі люди ставали чорношкірими. На одній давній  арабській карті поблизу екватора (західне узбережжя Африки) була зображена рука диявола, що піднімається з води. Хіба ж тут наважишся перетнути  цю фатальну лінію? Скільки треба було мужності  й завзятості, щоб перебороти цей страх!
А скільки треба сил і відваги, щоб переплисти океан в одиночку  ще й у рекордні строки, та ще й у 65 років? 
Сьогодні у нас відбудеться перше знайомство з океаном, і проведемо ми його у формі подорожі з видатним мореплавцем, який здійснив цю рекордну за строками одиночну   навколосвітню подорож. 
ІІІ. Навколосвітня подорож Ф. Чичестера.
Розповідь учителя
Світовий океан – безперервний водний простір на поверхні Землі. Він поділений ділянками  суходолу на 4 величезні  частини-океани. Найбільшим океаном Землі є Тихий. Його площа майже в 300 разів перевищує площу України. Тихий океан омиває береги всіх материків, крім Африки. Цей найглибший океан Землі, його середня глибина становить 3980 м. 
Площа Атлантичного океану вдвічі менша за площу Тихого. Він має характерну витягнуту в півночі на південь форму. Атлантичний і Тихий океан з’єднані протокою Дрейка. 
Індійський океан, третій за величиною, омиває береги Євразії, Африки, Австралії і Антарктиди. Основна частина  океану розташована в Південній півкулі. 
Північний Льодовитий океан  - найменший за площею та наймілководніший. Його середня  глибина – 1220 м. Свою назву  він одержав завдяки тому, що переважна частина поверхні вкрита кригою. Це єдиний океан, який цілком розміщений в одній півкулі  - Північній. 
Учитель стисло розповідає про моря, протоки й затоки, наводить приклади внутрішніх (Чорне, Середземне, Червоне) та окраїних (Карське, Охотське, Жовте) морів, заток (Мексиканська, Біскайська, Перська, Бенгальська) і проток (Берингова, Гібралтарська, Дрейка, Кергенська). (Учні знаходять ці географічні об’єкти в себе на карті в атласі). 
Рольова гра «Навколосвітня подорож»
Продовжує урок кореспондент. Він називає себе, а також відрекомендовує Френсіса Чичестера та фахівця-географа. 
Кореспондент. Одиночний навколосвітній рейс Френсіса Чичестера  визнається  найвидатнішим досягненням у подібних плаваннях. Незважаючи на свій вік - 65 років, знаменитий мореплавець-одинак вирішив за один раз кинути  виклик мису Горн, що лякав навіть моряків великих вітрильних кораблів, побити рекорд Віто Дюма, який обігнув земну кулю за 272 дні, й установити рекорд із тривалості безперервних переходів, звівши кількість зупинок до однієї.
Дві англійські газети «Гардіан» і «Санді Таймс», виділили  кошти на його експедицію в обмін на право першими публікувати інформацію про подорож. Сучасні засоби  інформації – телебачення і радіо – приділили  плаванню Чичестера, мабуть,  стільки уваги, скільки раніше було присвячено всім одиночним плаванням разом узятим. 
Географ. Здійснити задумане Чичестера, безумовно, міг, тільки обравши важкий і небезпечний шлях – трасу вздовж «ревучих сорокових» широт. Цей шлях повторював маршрут  знаменитих  англійських  кліперів ХІХ ст., які ходили до Австралії просторами Атлантичного океану, повз Гвінейську затоку, огинаючи мис Доброї Надії та пливучи  далі Індійським океаном. Вони досягали південно-східного узбережжя Австралії, а потім прямували назад до Британських островів навколо мису Горн, через протоку Дрейка, везучи колоніальні товари. (Показує географічні об’єкти  і маршрут на карті.) У цих широтах панують шторми й ураганні вітри. Але за сприятливих обставин саме вітри сорокових широт, що дмуть у західному напрямку, і течія Західних вітрів (показує їх на карті) допомагають розвивати  максимальну швидкість на значній  частині маршруту. 
Френсіс Чичестер. Для цієї навколосвітньої подорожі я використав  яхту «Джипсі – Мот ІV». На неї було навантажено близько 300 кілограмів продовольства, у тому числі обов’язковий у моїх рейсах часник. 27 серпня 1966 року все було готове, і «Джипсі – Мот ІV», яку проводжали десятки моторних човнів, вийшла з Плімута. 
Не буду приховувати: я мав багато приводів для побоювань. Крім винятково важкої й небезпечної  траси та необхідності форсованого використання вітрил для великих швидкостей, першочерговою турботою була сама яхта. Крім схильності  до великого крену, «Джипсі – Мот ІV» мала ще один суттєвий недолік – судно було погано врівноважене. За сильних поривів вітру  втримувати яхту  на курсі було надзвичайно важко. 
За першу добу я пройшов понад 180 миль (чудовий результат. Одна морська миля  відповідає 1852 м)
Десь на заході залишилася Гібралтарська затока та Середземне море. Але вже на третій день мене спіткали  перші труднощі. Як виявилося «Джипсі – Мот ІV», що йшла під усіма  вітрилами, не бажає слухатися  «автопілота». 
5 вересня поблизу о. Мадейра («географ» показує шлях яхти і острів на карті, учні позначають їх на своїх контурних картах) на яхту раптово  налетів шквал,  але це була, мабуть,  єдина неприємність на цьому відрізку шляху. На двадцять другий день самотності, коли «Джипсі – Мот ІV», яку захопили  вітер і Канарська течія, проходила повз острови Зеленого Мису (дії «географа» і учнів), я відсвяткував своє 65-річчя. 
Кореспондент. 22 вересня яхта перетнула екватор («географ» показує, учні наносять на контурну карту), залишивши за собою 3500 миль і Гвінейську затоку. Беручи до уваги, що початкову частину  шляху, до 400 північної широти, яхта змушена була пройти при перемінних вітрах і протягом близько 500 миль траса пролягала в північній частині екваторіальної штильної смуги, це був чудовий результат. На початку  жовтня, на тридцять восьмий день рейсу, «Джипсі – Мот ІV» повернуло на схід, до району постійних Західних вітрів, до відомих «ревучих сорокових» широт. Тим часом у Чичестера  з’являються нові турботи:  скінчилися запаси води, виникли проблеми  з акумуляторами, за сильного вітру погано діє «автопілот».  Усе це вимагало постійної роботи, що іноді  перевищувало фізичні можливості літнього моряка.  Коли «Джипсі – Мот ІV» перетнула 400  південної широти, зменшивши за кормою 7000 миль, вітри набрали сили. А до Сіднея плисти ще стільки ж. На 58-ий день рейсу Чичестер повідомив по радіо, що він  огинає мис Доброї Надії. 
Френсіс Чичестер. Наступна частина шляху виявилася важкою і складною. 
Високі хвилі жбурляли яхту, Західні вітри, на які я так  розраховував, підвели. Індійський океан мав надзвичайно грізний вигляд.  «Автопілот» усе частіше відмовляв. Шість років перетинав я Північну  Атлантику в цю пору, тричі – наодинці. Там доводилося зустрічатися  з ураганами, за яких швидкість вітру досягала 80 вузлів. Але тепер, порівняно до Індійського океану, усе це здавалося  дитячою забавою. Тутешні шторми люті, підступні й лиховісні. 
Але «Джипсі – Мот ІV» часто відхиляючись  від прокладеного курсу й роблячи  небезпечний крен, завзято йшла на схід, до такої ще далекої Австралії. 
Кореспондент. «Рейс століття», як назвала його преса, тривав, і, здавалося, ніщо не могло перешкодити Чичестеру досягти Сіднея за сто діб. Лихо прийшло зненацька: 15 листопада  під час раптового шторму вийшло з ладу автоматичне рульове управління, і Чичестер не зміг самостійно відремонтувати його. Щезла надія досягти мети в запланований час. Чичестер, що вважався моряком винятково наполегливим і невтомним, вагався і розмірковував: чи не скоротити трасу й зайти до одного з портів західного узбережжя Австралії? Але сила волі перемогла. Уже наступного дня «Джипсі – Мот ІV» прямувала далі на  схід: з’єднавши шкотами вітрило з румпелем, Чичестер змайстрував  імпровізований «автопілот». 
Географ. (Розповідає і показує на карті)
4 грудня яхта, перетнувши Велику Австралійську затоку, пройшла між островом Кінг і мисом Отуей. Наступного дня, 5 грудня, минула сота доба плавання. Яхта просувалася Басовою протокою (вона відокремлює материк Австралію від о. Тасманія).  До Сіднея залишалося близько 400 миль. 
11 грудня Чичестер зайшов до Сіднею, де на нього чекав  не тільки гарячий прийом, але й усебічна допомога. 
У сонячний полудень 29 січня 1967 року Чичестер вийшов в океан. Другий етап подорожі розпочався фатально. Протягом перших чотирьох днів, дуже штормових, яхта не тільки не пройшла й 200 миль, але й значно відхилилася від запланованої траси. Завжди грізне Тасманове море й цього разу  продемонструвало свій характер. Минуло 2 тижні, перш ніж «Джипсі – Мот ІV» обігнула  північний острів Нової Зеландії і вийшла до безкрайнього Тихого океану. 
Минуло ще кілька наповнених працею днів. Чичестер  іде до островів Дієго-Рамірес.  Попри труднощі у визначенні свого місця розташування через хмарність, мореплавець із великим ризиком наближається до грізних островів Вогняної Землі. 
20 березня, близько 11 годин, перебуваючи в протоці Дрейка, Чичестер побачив мис  Горн: момент, про який він мріяв, настав!
Незабаром «Джипсі – Мот ІV» вийшла на простори південної Атлантики, прямуючи на північний схід, через сорокові широти. (Географ показує маршрут на карті)
Френсіс Чичестер. Часто випадали важкі дні із сильними або зустрічними вітрами. Іноді яхта за добу просувалася лише на кілька миль, а часом навіть задкувала, що дуже мене нервувало. Змерзлий, промоклий і злий, я вирішив не «боротися з океаном», а перечекати, щоб не витрачати дорогоцінний час на свідомо даремну  роботу. 
Кореспондент. 11 квітня 1967 року замкнулося кільце навколосвітньої подорожі, «Джипсі – Мот ІV» опинилася там, де перебувало 3 жовтня 1966 року. Після виходу із Сіднея Чичестер подолав 9000 миль, до Плімута залишилося трохи понад 5000 миль. 
Географ. (Розповідає і показує на карті)
Рухаючись на північ, яхта швидко перетинала Атлантику, її підганяли  сильні вітри.  Кілька днів примхливої погоди в екваторіальній  смузі не засмутили моряка. 
24 квітня  яхта вдруге  перетнула екватор, цього разу прямуючи на північ.  Через три дні вітер посилився, і яхта  залишила  зону штилів і перемінних вітрів, вийшла у смугу пасатів.  Потім вона взяла курс на північний схід, до Азорських  островів. 
18 травня Азорські острови залишилися праворуч по борту. 28 травня, о дев’ятій  годині, яхта перетнула  лінію фінішу й закінчила  свій чудовий рейс. 
Під час другого етапу навколосвітньої подорожі  «Джипсі – Мот ІV» пройшла 15 517 миль за сто дев’ятнадцять днів.  За весь час кругосвітнього плавання,  що зайняло дев’ять місяців і один  день (із них двісті двадцять шість ходових діб), Чичестер  подолав 29 630 і встановив кілька рекордів. Найважливіші  з них: найкоротший термін навколосвітньої подорожі (226 днів), найдовший безупинний пробіг (15 517 миль), найменша кількість проміжних портів (один), кілька рекордів швидкості. 
ІV. Підсумок уроку. 
Учитель дякує головним героям: Френсісу Чичестеру, кореспонденту  англійської газети «Санді Таймс» і фахівцю-географу (їх може бути декілька).  Потім пропонує одному з учнів показати маршрут навколосвітньої подорожі й назвати географічні об’єкти, які він  наніс на контурну карту. (На карті можна нанести  маршрут червоною стрічкою,  ниткою і закріпити  при допомозі  магнітів.)

Робота в парах
Учні обмінюються контурними картами і проводять взаємоперевірку їх заповнення. (Учителю слід попередньо ознайомити  учнів з критеріями оцінювання)
V. Домашнє завдання. 
1. Опрацювати §46. 
2. Розпочати виконання практичної роботи  «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів» (учні повинні підписати  моря, затоки, протоки і вивчити їх розміщення). 

Урок 2 (ІІ варіант) 

Тема. Світовий океан та його частини:океани,моря,затоки,протоки.
           Практична робота 6.Позначення на контурній карті назв океанів,морів,проток,заток,островів,річок,озер. 
Мета. Формування  поняття «Світовий океан» та ознайомлення з його складовими; поглиблення та систематизація знань про материки й острови; розвиток первинних практичних навичок визначати  географічне положення океанів та його складових; формувати ціннісне ставлення до природи. 
Тип уроку. Вивчення нового матеріалу. 
Обладнання:  атласи, підручники, фізична карта світу, контурні карти, папір, маркери. 
Опорні поняття: гідросфера, світовий кругообіг води, океан, материк. 
Базові поняття: Світовий океан, море, протока, затока, острів, півострів. 

Зміст уроку 
І. Організаційний момент. 
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь. 
1. «Конкурс творчих питань»
Учні ставлять запитання, підготовлені вдома. Якщо в класі не можуть відповісти на запитання, то їх автори пропонують свої варіанти відповіді. 

Альтернативні варіанти
 
2. Прийом «Інтелектуальна розминка» - «Світлофор»
-    Що таке світовий кругообіг води? Назвіть причину та наслідки світового кругообігу води.
-    З яких частин складається гідросфера? 
-    Які океани ви знаєте? 
-    Що включає в себе поняття «Світовий океан»? 
-    Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

2. Прийом «Вірю – не вірю»
-    Чи вірите ви в те, що між атмосферою і гідросферою існує взаємозв’язок? 
-    Чи вірите ви в те, що саме завдяки кругообігу вода на суші зникає? 
-    Чи вірите ви в те, що на Землі можливі проблеми в забезпеченні людей прісною водою? 
-    Чи вірите ви в те, що люди не можуть вплинути на якість прісних вод на Землі? 
 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Прийом «Практичність теорії»
Ви вже знаєте про те, що на Землі існував один материк – Пангея, з усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили цей величезний материк на 6 частин, яку, у свою чергу, поділили єдиний океан на чотири складові. Однак,  незважаючи на такі  серйозні зміни  в обрисах суші та води, океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої його точки можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи  суходолу. Не вірите? Спробуйте! Давайте здійснимо подорож Світовим океаном, познайомимося  з його частинами та з’ясуємо особливості ділянок суходолу в океані. 
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Гра «Подорож океанами».
А) Підготовка до подорожі: складання плану-характеристики географічного положення океану: 
-    назва океану, історія виникнення;
-    в яких півкулях розташований;
-    береги яких океанів омиває;
-    якими протоками з’єднується з іншими океанами;
-    великі моря, затоки, острови, півострови; 
-    середні та максимальні глибини. 
Б) Здійснення подорожі. (Робота в групах)
Працюють 4 (можна 8) груп, кожна з яких виконує три види  завдань: на аркуші паперу складає характеристику океану за планом, на котурній карті позначає географічну  номенклатуру певного океану, складає вірш про океан у стилі синквей.
В) «Обмін досвідом».
Групи обмінюються роботами, та, якщо потрібно, вносять свої доповнення. 
Г) Виступи груп. 
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Прийом «П’ять речень» (продовження роботи в групах)
Завдання. За допомогою п’яти речень сформулюйте головне  про один з океанів. 
VІ. Підсумок уроку.
Прийом «Прес-конференція» (обговорення результатів роботи)
VІІ. Домашнє завдання. 
1)    Опрацювати текст параграфа.
2)    Виписати визначення в зошиті. 
3)    Скласти кросворд за вивченою номенклатурою. 
4)    Позначити  на контурній карті океани, великі моря, затоки, протоки. (Практична робота № 10)

Урок 3
                    Тема. Властивості вод Світового океану. 
Мета. Формування   знань про властивості вод Світового океану; розвиток практичних навичок визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур  і солоності вод Світового океану;  виховувати дбайливе ставлення  до природи та її багатств. 
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання:  підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль. 
Опорні поняття: Світовий океан, море, затока, протока,  материк, географічна широта, випаровування. 
Базові поняття: солоність, проміле. 

Зміст уроку 
І. Організаційний етап. 
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь. 
1. Прийом «Географічна розминка» - «Світлофор». 
Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти, а учні називають їх (можна використовувати картки червоні і зелені). 
2. Альтернативні варіанти. 
 
1) Прийом «Географічний практикум» (робота в парах)
Завдання. Складіть порівняльну характеристику географічного положення двох морів:
А) Чорного та Червоного;
Б) Карібського та Саргасового;
В) Середземного та Аравійського. 

План характеристики географічного положення моря
1) В якій частині якого океану знаходиться.
2) Чим сполучається з океаном та чим  відділяється від нього. 
3) Береги якого (яких) материків омиває. 
4) Приблизна протяжність  з півночі на південь та із заходу на схід. 
5) Середні глибини. 
 

2) Прийом «Експрес – тест»
- Невелика ділянка суходолу з усіх боків оточена водою: 
А) острів;
Б) півострів;
В) материк.
- Середземне море є морем:
А) окраїнним;
Б) внутрішнім. 
- Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі: 
А) Тихий;
Б) Індійський;
В) Атлантичний. 
- За походженням острів Мадагаскар є: 
А) материковим;
Б) вулканічним;
В) кораловим. 
- Порівняно вузький  водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші: 
А) затока;
Б) море;
В) протока. 
3. Прийом «Бліц - опитування»
1) Від чого залежить температура повітря?
2) Яку будову має атмосфера?
3) Який склад атмосферного  повітря?
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної активності учнів. 
Прийом «Проблемне питання»
Вам доводилося куштувати морську воду? 
Вона гірко-солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне?  Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж  їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу  води. 
Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають  собі шлях  серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей.  І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але, випаровуючись, крапельки води  залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою. 
Солі надають морській воді специфічних властивостей, через  які вона відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати.  Кількість солей у морській воді в різних частинах світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану. Від чого ж залежить  солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці. 
ІV. Вивчення нового матеріалу. 
1. Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності. 
Демонстрація досліду: розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води – одержання «морської» води. 
2. Закономірності заміни солоності та температури вод Світового океану (робота в парах з підручником – прийом «учитель – учень»).
Один з учнів з’ясовує закономірності зміни солоності, другий – температури, потім по черзі розповідають один одному. 
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Прийом «Географічний практикум»
Завдання1. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності води на поверхні Світового океану та поясніть  причини відмінностей показників у різних частинах океану. 
Завдання 2. Проаналізуйте карту показників середньорічної  температури води на поверхні  Світового океану та поясніть причини змін цих показників.
Альтернативні варіанти
1. Прийом «Чомучка»
-    Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів зменшується?
-    Чому на великих глибинах солоність  вод майже не змінюється? 
-    Чому океанічна вода  замерзає не за 00 С, а за  - 0,50 С,  - 1,00 С,  а іноді й за - 2,00 С?
-    Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку, навпаки, скорочується?
-    Чому  в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну – 42 %?
2. «Порівняй – но»
Завдання. Порівняйте солоність  окремих частин Світового океану із середньою океанічною та поясніть  причини відмінностей:
-    Аравійське море – 36-37 %;
-    Гвінейська затока – 31-32 %;
-    Бенгальська затока – 32 %;
-    Карське море – 10 %;
-    води біля берегів Антарктиди – 32-33 %.
3. Прийом «Проблемне питання»
Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плавання, брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає необхідності? 
VІ. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя.
Важливими характеристиками вод світового океану є солоність і температура. Солоність  поверхневих шарів Світового океану не  однакова і залежить від кількості атмосферних опадів, притоку річкової води, танення льодовиків та випаровування водної пари. 
Температура  поверхневого шару Світового океану знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною. 
VІІ. Домашнє завдання. 
1)    Опрацювати текст параграфа.
2)    Позначити на контурній карті материки, великі острови та півострови.
3)    Об’єднатися в групи,  принести папір, кольорові олівці, фломастери, маркери. 
Випереджальне: прочитати текст параграфа «Рух води в Океані».